Сьогодні вперше побував у Науйойі Акмяне. Стійке враження: хоч це земля жямайчів, племені, яке останнім прийняло християнство в Європі (ХІХ сторіччя, хоч єпархія там на папері і виникла 1417 ще року), але нині це місто з семитисячним населенням - земля обітовага для українців, які в Литві, мов у Америці, шукають собі щастя.
Власне, не щастя тільки, перебудовують власне життя на новий стрій, під годинник європейськості серця удари.
Надихнув мене на такі думи пан Роман. З 2014 він прибув у Науйойі Акмяне. Тепер він сприймає його як власну другу батьківщину. Тут навчається його син, тут він придбав бутаса, квартиру, а нині й намаса, дім. Великий будинок для великої родини в великому світі великих можливостей. Не вистачало тільки крислатого ковбойського капелюха, а так враження цілком як од Нової Землі.
та, найчистіша з-помежи навіть чистюсіньких литовських водогонів водогінна вода. Доброзичливі і мало квапливі жямайтійці та помежи ними як кабачки розсипані жвавенькі украінці, так казка росте, і отак казка вилюднює. Мрія стає реальністю, і мрія стане реальністю ще для багатьох. Із тих, хто народжується нині, і тих, хто приїхав будувати в цю Амрику Найойі Акмяне нове параєвропейське життя....



Комментарии
Отправить комментарий